6.
Григорий
(21.11.2010 13:17)
0  
ц
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-5712/09/0470
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2010 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
при секретарі Попович Н.М.
за участю представників:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до Головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області Паніної Вікторії Віталіївни
про визнання незаконною перевірки,-
в с т а н о в и в:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області Паніної Вікторії Віталіївни, в якому позивач просить визнати незаконною перевірку Головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області Паніної Вікторії Віталіївни про додержання вимог законодавства про працю від 26.03.2009 року та скасувати акт перевірки №04-04-92/75 від 26.03.2009 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що працює приватним підприємцем за спрощеною системою оподаткування і сплачує фіксований податок. У позивача працює один найманий працівник. З 23 по 27 березня 2009 року у підприємця проводилась перевірка з питань дотримання вимог законодавства Управлінням Пенсійного фонду України в м. Жовті Води. В день закінчення перевірки позивач отримав акт перевірки №04-04-92/75 складений головним державним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області Паніною Вікторією Віталіївною про додержання вимог законодавства про працю.
Позивач вважає дії інспектора праці Паніної В.В. по проведенню перевірки і складений акт незаконними.
Відповідач заперечень на позовну заяву та повноважного представника у судове засідання не направив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Частиною 1 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємцівпередбачено, що якщо відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою. Згідно із ч.8 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою вказаною у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, тому суд вважає, що він здійснив всіх заходів для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з''ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об''єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця серія В00 №НОМЕР_2 ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстровано, як фізичну особу - підприємця 09.06.1994 року, номер запису про включення відомостей до ЄДР 22250170000002393.
З 23 по 27 березня 2009 року у підприємця проводилась перевірка з питань дотримання вимог законодавства Управлінням Пенсійного фонду України в м. Жовті Води на території Управління фонду.
Перевірок підприємця іншими державними контролюючими органами в березні 2009 року не проводилось.
Позивачем за результатами перевірки отримано акт перевірки №04-04-92/75 складений головним державним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області Паніною Вікторією Віталіївною про додержання вимог законодавства про працю.
В акті зазначено про встановлення порушень приватним підприємцем ОСОБА_2 вимог Кодексу законів про працю, Закону України про оплату праці", Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства Праці України від 29.09.93р. №58.
З матеріалів справи, а саме з листа №456/1-22 від 12.06.2009року представництва держаного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Дніпропетровській області, вбачається, що перевірка Територіальною державною інспекцією праці у Дніпропетровській області проведена на підставі графіку перевірок платників (затверджено наказом від 26.01.2009 року), наказу від 26.02.2009 року №102 Про проведення планової перевірки ОСОБА_2. Наказ про спільне рішення керівників Держнаглядпраці та пенсійного фонду щодо комплексної перевірки діяльності суб’єктів господарювання, в т.ч. ОСОБА_2О, відсутній. Також в листі зазначено про наявність розбіжностей в графіку проведення перевірок за наказом №102 - період з 01.01.2005 по 31.01.2009 року та графіку перевірок на 1 квартал 2009 року, в якому зазначено, що ОСОБА_2 планується перевірити за період м з 01.04.2005 року по 1.12.2008р.
Підставою проведення "Первинної планової" перевірки в акті зазначено виконання службових обов’язків, згідно з положенням "Про держнаглядпраці", затвердженого постановою КМУ від 18.01.2003 року №50.
Проте як, за даними акту зазначено про спільність перевірки з головним спеціалістом відділу по контрольно-перевірочній роботі за нарахуванням та сплатою платежів Управління Пенсійного Фонду України в м Жовті Води Жиганової А.В., акт зазначеною посадовою особою Пенсійного Фонду не підписаний.
Відповідно до п. 2.2. Порядку проведення перевірок стану додержання законодавства про працю та загальнообов''язкове державне соціальне страхування, що проводяться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженому наказом № 72 від 21 березня 2003 року Міністерства праці та соціальної політики (далі - Порядок № 72) ,державний інспектор праці ТДІП працює за місячним графіком перевірок підприємств, який є обов''язковою складовою частиною плану роботи.
Графіки перевірок підприємств затверджуються начальниками ТДІП— головними державними інспекторами праці Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя
Згідно п. 1.4. Порядку №72 перевірки, що проводяться посадовими особами Держнаглядпраці та ТДІП, можна підрозділити на: планові та позапланові; за дорученням керівництва Держнаглядпраці та ТДІП, правоохоронних органів; за пропозиціями установ, організацій; за зверненнями громадян.
Таким чином, перевірка може здійснюватися на підставі відповідного місячного плану місячного плану.
Відповідно до п.3.1. інспектор праці розпочинає здійснення перевірки з повідомлення керівництва об''єкта перевірки про проведення перевірки додержання законодавства про працю чи загальнообов''язкового державного соціального страхування, інспектор повинен відрекомендуватись (показати посвідчення), у разі потреби розповісти про свої обов''язки і повноваження, ознайомити з питаннями, які будуть розглядатися під час проведення перевірки; обумовити, які документи необхідно надати для перевірки.
Статтею 39 Закону України від 14.10.92 р. N 2694-ХІІ "Про охорону праці" встановлено, що посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об''єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.
Із статті 2 Закону України від 05.04.2007 р. N 877 "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі –Закон №877) випливає, що його дія поширюється на відносини, пов''язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Так само встановлено винятковий перелік відносин, на які не поширюється його чинність. Серед них відсутні відносини, що виникають під час здійснення нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю, який, у свою чергу, частиною 3 статті 19 Господарського кодексу України віднесено до нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності: держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб''єктів господарювання у таких сферах... виробництва і праці - за... додержанням законодавства про працю.
Таким чином, дія Закону № 877 охоплює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю.
Проте, всупереч вищезазначеним вимогам чинного законодавства на території управління пенсійного фонду проведена перевірка щодо якої позивач не був обізнаний, ОСОБА_2 участі не приймала, оскільки документи до пенсійного фонду надавалися бухгалтером позивача, який на той час працював по найму, та в акті зазначено, що перевірка здійснена в присутності позивача, що не відповідає дійсності.
Відповідно до статті 5 Закону органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб''єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Відповідно до ч. 3 ст.5 Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності і періодичність проведення планових заходів, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю). До сьогодні Держнаглядпраці, на відміну від МНС та Пенсійного Фонду України, не подало таких критеріїв, тому відповідно з ч. 3 ст.22 Закону, встановлено що, якщо у встановлений цим Законом строк (6 місяців) не затверджені критерії розподілу суб''єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів та перелік питань для їх здійснення, то такі суб''єкти господарювання вважаються суб''єктами господарювання з незначним ступенем ризику та підлягають державному нагляду (контролю) не частіше одного разу на п''ять років.
Встановлено, що попередня перевірка інспектором Держнаглядпраці проводилась у позивача у 2006 році. Тобто,наступну перевірку має бути проведена не раніше 2011 року.
Відповідно до статті 7 Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб''єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов''язані пред''явити керівнику суб''єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб''єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб''єкта господарювання. Суб''єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред''явили документів, передбачених цією статтею. Зазначення згаданої вище інформації у посвідченні (направленні) на перевірку є не тільки забезпеченням основних принципів державного нагляду (контролю), але й дотриманням прав та законних інтересів суб''єктів господарювання при проведенні органами нагляду (контролю) планових або позапланових заходів. Тому Закон України № 877 має вишу юридичну силу ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 50, до того ж Закон України прийнятий пізніше чим Постанова Уряду.
Законом України Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, узгоджено повноваження Держнаглядпраці з міжнародними стандартами праці. Частиною першою статті 9 Конституції України, яка є нормою прямої дії, передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов''язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства України. В ст..ст.22,23 Конвенції зазначено - щодо торговельних підприємств: система інспекції праці на торговельних підприємствах застосовується до тих підприємств, щодо яких інспектори праці повинні забезпечити застосування правових норм, які стосуються умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов''язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб''єкта владних повноважень обов''язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного, враховуючи ч.1 ст.2 КАС України згідно з якою завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб''єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень суд доходить висновку про недотримання порядку проведення перевірок Головним державним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області Паніною В.В., а тому протиправність дій щодо її проведення, та як наслідок протиправність складання акту, у зв’язку з чим позовні вимоги мають бути задоволені
Керуючись статтями 11, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати незаконною перевірку проведену головним державним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області Паніною Вікторією Віталіївною про додержання вимог законодавства про працю від 26.03.2009 року. відносно ОСОБА_2
Визнати незаконним складання акту перевірки №04-04-92/75 від 26.03.2009 року та його скасувати.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України –з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова складена в повному обсязі 24.05.2010 року.
Суддя О.В. Єфанова
|
